• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Кабінет психолога і соціального педагога
• Протидія торгівлі людьми

Протидія торгівлі людьми

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи.

У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін «трафікінг» або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, работоргівля є цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.

Що таке «Торгівля людьми»:

• а) "торгівля людьми" означає здійснювання з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю абопослуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів;
• б) згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію, про яку йдеться в підпункті (a) цієї статті, не береться до уваги, якщо було використано будь-який із заходів впливу, зазначених у підпункті (a);
• в) вербування, перевезення, передача, приховування абоотримання дитини з метою експлуатації вважаються "торгівлеюлюдьми" навіть у тому разі, якщо вони не пов'язані іззастосуванням будь-якого із заходів впливу, зазначених у підпункті (a) цієї статті;
• д) "дитина" означає будь-яку особу, що не досягла 18-літнього віку.

Основні ознаки втягнення особи у примусову працю:

1) Недобровільний характер роботи.

• відсутність дійсної трудової угоди та або утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;
• робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;
• погані умови проживання;
• повна залежність від експлуататора;
• примусова консумація.

2) Рабство - стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

3) Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану – це:

• а) будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видати заміж (без права її відмови) її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан за винагороду чи без такої мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;
• б) будь-який інститут чи звичай, через який дитина передається одним або обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі за винагороду або без такої з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

4) Сексуальна експлуатація - це використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер.

Ознаки сексуальної експлуатації:

1. недобровільний характер роботи;
2. неможливість розпоряджатися прибутками, отриманими від надання своїх послуг.

5) Використання у порнобізнесі - діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку.

6) Примусова вагітність – це:

• а) посягання на волю, життя та здоров'я жінки, пов'язане із здатністю народжувати, проведення протиправних дій щодо запліднення у примусовому порядку, в тому числі штучного;
• б) використання репродуктивної функції організму жінки шляхом природнього або штучного запліднення без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

7) Вилучення органів людини - це вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

8) Проведення дослідів над людиною без її згоди - це незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров'я.

9) Використання у жебрацтві - організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

10) Втягнення в злочинну діяльність передбачає дії, пов'язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів).

11) Використання у збройних конфліктах - використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов'язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо.

12) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - взяття на виховання в сім'ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

13) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

Що робити, аби не стати жертвою торгівців людими?

ТЕПЕР Ви знаєте більше про проблему торгівлі людьми та можете захистити себе!

Для отримання допомоги чи консультації телефонуйте за вказаними телефонами:

• Національна безкоштовна гаряча лінія з питань торгівлі людьми. Зі стаціонарного телефону:
  0-800-505-501
• Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:
  0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів),
  527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України)
  пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00.
• Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України:
  (044) 374 37 85
  (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.

• 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
• 1547 - урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей (щоденно з 8.00 до 20.00);
• 102 – виклик поліції.
• 0-800-500-202– кол-центр Національної поліції України (щоденно з 8.00 до 20.00).

Додаткові матеріали за цією темою:

Дізнайтеся про ризики торгівлі людьми та експлуатації.

Загальні правила безпеки для дітей та підлітків.

Законодавчі акти щодо протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильства.

• Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлею людьми (2005 р.);
• КонвенціяООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами (прийнята на IV сесії Генеральної Асамблеї 00Н 2 грудня 1949 року);
• Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною органі­зованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї(ратифіковано Законом України від 04.02.2004 р. № 1433-ІV).

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи «Про сексуальну експлуатацію, порнографію, проституцію, а також торгівлю людьми і підлітками» (прийнята 9 вересня, 1991 року на 461-му засіданні заступників міністрів); Декларація про викорінення насильства по відношенню до жінок (Резолюція Генеральної Асамблеї № 48/104 від 20 грудня 1993 р.).

Закон України від 20.09.2011 року № 3739-І «Про протидію торгівлі людьми»;

Кримінальний кодекс України (вступив у силу 1 вересня 2001 р.);

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111 “Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року”;